релігійно-філософська течія, в основі якої лежить поняття Софії. В Християнстві Київському процес охрещення Київської Русі розглядається як прихід Премудрості Божої (Іларіон, Клим Смолятич). В подальшому вітчизняна релігійно-філослфська думка приходить до розуміння С. як інстанції, що знаходиться між Творцем і творінням, як джерела божественої енергії, що забезпечує рух угору (“сходження нас”) і рух донизу (“сходження до […]
(грецьк. sofia – знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотін) і середньовіч. філософії (Сузо, Бьоме). Іудаїст. і христ. релігійно-міфологічна традиції надають С. іпостасну природу. У вітчизняній релігійно-філос. і богосл. думці асоціювалася з біблійною Премудрістю божою (Іларіон, Лука Жидята, Клим Смолятич, І.Вишенський, Г.Сковорода, П.Юркевич). Саме С. давала назву першим християнським храмам в Україні-Русі, знайшла […]
собор у Києві, споруджений за князя Ярослава Мудрого. Будівництво С.К. велося в 20-30 рр. 11 ст. Софійський собор – центральна будівля Київського кремля. Присвячений божественній премудрості, він повинен був, за задумом його творців, символізувати велич християнства й могутність великокняжої влади. Побудований як головний митрополичий храм України-Руси, собор був громадським і культурним центром держави. Тут здійснювалися […]