послання римських пап єпископам, духовенству, ченцям, віруючим катол.церк. (останнім часом адресуються “і всім людям доброї волі”), в яких викладаються основні положення соціального вчення катол.церкви. У першій С.е. “Rerum nowarum” – “Нові речі” (1892) папа Лев ХІІІ вперше оприлюднив катол. доктрину про працю, право на приватну власність, солідарне співробітництво робітників і працедавців, сооціальну справедливість, роль церкви, […]
складова частина релігієзнавства, специфічна галузь соціологічного знання. Предметне поле С.р. охоплює сукупність проблем, базовими серед яких є релігія, суспільство, людина в їх взаємозв’язку і взаємообумовленості. Має два рівні осмислення проблем: загальносоціологічний і емпіричний. Загальносоціологічний рівень С.р. – теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості, генезису, структури релігійного комплексу, взаємодії її елементів; експлікації релігії […]
(1539-1604) – італійсько-польський богослов. Перебуваючи під впливом свого дядька Социна Л. (1525-1562), італійського богослова, який заперечував первородний гріх, а смерть Христа вважав подвигом мучеництво, С.Ф. почав проповідувати унітаризм. Заперечував догмат Трійці, говорив про людську природу Ісуса Христа. Змушений був емігрувати з Італії. Поселився в Польщі, де приєднався до радикальної протестантської течії “польських братів”. У 80-90-их […]
представники раціоналістичного напряму в Реформації, особливого руху серед унітаріїв, що виник у Польщі і відзначався реліг. радикалізмом. Засновники социніанства – італійці Лелій і Фауст Социни, які втекли від переслідувань інквізиції в Польщу. У своєму вченні вони спробували поєднати есхатологіч. та хіліастич. уявлення про тисячолітнє царство справедливості. Суспільно-політич. зміст социніанства дає підстави зарахувати його до консервативного […]