(араб. звичай, зразок) – Святий Переказ ісламу, викладений у формі висловів Мухаммеда та оповідей (хадисів) його діянь людей, які близько знали пророка. Хадиси передавалися усно, у 8-11 ст. були записані. Від терміну С. походить назва одного з напрямів ісламу-сунізму. Для сунітів хадиси є основою всієї релігійної та громадської діяльності мусульманина. Лубський Володимир
покарання священників, ченців в УГКЦ за порушення ними обітниць, які вони давали в момент свого висвячення, зокрема присяги виконувати бажання та рішення свого єпископа та ієрархії Церкви. Суспендований священик не має права відправляти літургію, приймати сповідь, вінчати, миропомазувати та ін. Колодний Анатолій
(араб. тасаввуф, від “суф” – вовна) – містико-аскетична течія в ісламі. Першими суфіями вважають аскетів, що мешкали в Іраці та Сірії наприкінці 8 – поч. 9 ст. Вони намагалися зрозуміти потаємний зміст коранічних одкровень, суворо дотримувалися приписів Корану і суни, брали участь у бдіннях, приймали обітниці, дотримувались додаткових постів. Водночас вони проповідували містичну некорисливу любов […]
це актуалізовані нинішнім часом проблеми буття людини в світі. Їх можна розглядати в порядку осяжності (індивідуальні, сімейні, суспільні, державні, національні, міжнародні і т. д.), а також з точки зору різних суспільних сфер (політичні, економічні, соціальні, побутові, виховні, проблеми культури та мистецтва, релігійної віри, довкілля тощо). Прикладом суспільних соціальних проблем, що вимагають вирішення, є корупція (хабарництво), […]
чотирьохтомне видання, підготовлене в 70-х філософ. ф-том Папського Салезіан. Ун-ту в Римі. Оскільки автори книги прагнули дати всебічну характеристику атеїзму, то вона одержала ще назву “Енциклопедія сучасного атеїзму”. В написанні книги брало участь 99 авторів – відомі реліг. філософи, теологи, соціологи. Завданням видання було з’ясувати суть атеїзму, протиставити християн. перспективу атеїстич. вирішенню проблеми, синтезувати “найбільш […]
(грецьк.- розщеплення, розкол, розброд) – церк. розкол в результаті суперечностей між послідовниками різних поглядів усередині церкви. Поняття закріпилося в апологет.літ-рі для позначення конфлікту між зах. і східн. христ. церквами, який започаткувався у 867 і спричинив у 1054 поділ христ-ва на католицизм і православ”я. В Зах. Європі “Великою С.” називали період 1378-1417, коли загострення конфликту папства […]
(грецьк. – досл. форма) – вищий ступінь чернецтва, що відзначається більш суворими аскетичними обітницями, а зовнішньо – деякими особливостями одягу. Розрізняють ченців, що прийняли малу С. (малосхимники) і велику С. (великосхимники). Климов Валерій
(від лат. – orientalis – східний) – наука, що вивчає Схід, його культуру, духовність, філософію, релігії, мови, історію тощо. Як систематичне вивчення Сходу, О. виникає в 19 ст., причому активну участь в її становленні беруть вітчизняні вчені, які, методом порівняння мов, звичаїв, міфології індійського та слов”янських народів досліджували їх філософію, релігії, історію. О. розвивалася в […]
(від лат. schola – школа) – середньовічна філософія, метою якою було теоретич. обгринтування реліг. віровчення, боротьба проти відступів від реліг. догматів. У витоків С. стояли грецький чернець Іоан Дамаскін, філософ Іоан Скот Ерігуен. Схоласти прагнули дати раціональне обгрунтування реліг. догматів шляхом використання логічних методів доведення. Враховуючи панування в суспільстві того часу релігії та церкви, С. […]