1) Кафолічність, вселенськість, всеєдність. Одна з ознак христ. церкви, затверджена на ІІ Вселенському соборі у Символі віри. Складова ланка правосл. вчення про Церкву, за яким С. розуміється як поєднання християн усіх часів і народів завдяки вірі, закону Божому, священноначалію і таїнствам. Католицька церква трактує С. як всесвітнє об’єднання всіх охрещених, в якому Ісус Христос діє […]
святиня Матері-України, яка збудована за проектом Л.Силенка в Спрінг Глені (штат Нью-Йорк). Тут знаходиться Академія РУНВіри, її видавничий відділ. Друкується часопис “Самобутня Україна”. В С.Х. відбуваються соборні засідання РУНВіри. Поруч – цвинтар, на якому поховані вірні рунвіри з різних країн світу, які відійшли у Царство Духа Предків Рідних. Колодний Анатолій
вирішення найважливіших проблем у питаннях віровчення, релігійно-морального життя, благоустрою та дисципліни у церкві чи окремій єпархії, вибори її ієрархів на загальних зібраннях представників як усієї церкви (Помісні, Архієрейські Собори), так і окремих єпархій (єпархіальні Собори). Одна з головних рис Українського православ’я. Саган Олександр
у минулому один з найбільших і найбагатших у Росії монастирів, розташований на островах у Білому морі, опорний пункт російської колонізації на Півночі, значний національно-культурний осередок пізнього середньовіччя. Заснований у 15 ст. Як центр. старообрядництва 8 років перебував у осаді царських військ (17 ст.). В 16-20 ст. використовувався як тюрма, одним з в’язнів якої був останній […]
(1853-1900) – релігійний філософ, який розробив концепцію “філософії всеєдності”. Син відомого історика С.Соловйова, навчався в Моск. університеті і духовній академії. Після захисту докт. дисертації деякий час працював професором в університетах обох столиць, але після публічного захисту вбивць царя вимушений був піти у відставку і до кінця життя займатися філософією і публіцистикою. В своїй “філософії всеєдності” […]
цар Ізраїльсько-Іудейського царства (965-928 до н.е.), син Давида. Підтримав духовенство у виборі нової, монотеїстичної віри і, домігшись централізації реліг. культу, збудував храм Яхве в Єрусалимі. Біблійна традиція вважає Соломона автором “Книги Приповістей Соломонових” і “Пісні над піснями”, включених до Старого Завіту. Любчик Володимир
(від лат. solaris – сонячний) – поклоніння Сонцю як одна із давніх форм релігії. На сакралізацію Сонця істотно вплинув розвиток землеробства, залежність праці селянина від природ. стихій. Культ Сонця особливо помітний у святкових циклах різних релігій, які пов”язані з чотирма важливими явищами року – осіннім і весняним рівноденством, зимовим і літнім сонцестоянням. В дні цих […]
богослужіння, під час яких поминається померлий на 40-й день або щодня на протязі сорока днів після його смерті. Сапіга Василь
(від грецьк. soterion – спасіння і logos – вчення) – вчення про спасіння, проголошуване світовими та ін. релігіями; частина богослов’я, що тлумачить питання про умови, шляхи та засоби спасіння. Филипович Людмила
релігійно-філософська течія, в основі якої лежить поняття Софії. В Християнстві Київському процес охрещення Київської Русі розглядається як прихід Премудрості Божої (Іларіон, Клим Смолятич). В подальшому вітчизняна релігійно-філослфська думка приходить до розуміння С. як інстанції, що знаходиться між Творцем і творінням, як джерела божественої енергії, що забезпечує рух угору (“сходження нас”) і рух донизу (“сходження до […]
(грецьк. sofia – знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотін) і середньовіч. філософії (Сузо, Бьоме). Іудаїст. і христ. релігійно-міфологічна традиції надають С. іпостасну природу. У вітчизняній релігійно-філос. і богосл. думці асоціювалася з біблійною Премудрістю божою (Іларіон, Лука Жидята, Клим Смолятич, І.Вишенський, Г.Сковорода, П.Юркевич). Саме С. давала назву першим християнським храмам в Україні-Русі, знайшла […]
собор у Києві, споруджений за князя Ярослава Мудрого. Будівництво С.К. велося в 20-30 рр. 11 ст. Софійський собор – центральна будівля Київського кремля. Присвячений божественній премудрості, він повинен був, за задумом його творців, символізувати велич християнства й могутність великокняжої влади. Побудований як головний митрополичий храм України-Руси, собор був громадським і культурним центром держави. Тут здійснювалися […]
послання римських пап єпископам, духовенству, ченцям, віруючим катол.церк. (останнім часом адресуються “і всім людям доброї волі”), в яких викладаються основні положення соціального вчення катол.церкви. У першій С.е. “Rerum nowarum” – “Нові речі” (1892) папа Лев ХІІІ вперше оприлюднив катол. доктрину про працю, право на приватну власність, солідарне співробітництво робітників і працедавців, сооціальну справедливість, роль церкви, […]
складова частина релігієзнавства, специфічна галузь соціологічного знання. Предметне поле С.р. охоплює сукупність проблем, базовими серед яких є релігія, суспільство, людина в їх взаємозв’язку і взаємообумовленості. Має два рівні осмислення проблем: загальносоціологічний і емпіричний. Загальносоціологічний рівень С.р. – теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості, генезису, структури релігійного комплексу, взаємодії її елементів; експлікації релігії […]