Соборність

1) Кафолічність, вселенськість, всеєдність. Одна з ознак христ. церкви, затверджена на ІІ Вселенському соборі у Символі віри. Складова ланка правосл. вчення про Церкву, за яким С. розуміється як поєднання християн усіх часів і народів завдяки вірі, закону Божому, священноначалію і таїнствам. Католицька церква трактує С. як всесвітнє об’єднання всіх охрещених, в якому Ісус Христос діє Духом Святим для спасіння людей через намісників Христа на землі в особі пап. 2) Поняття в російській реліг. філософії, згідно якого С. розуміється як добровільне об’єднання (собор) індивідів на основі любові до Бога і один до одного. Активно розроблялось слав’янофілами, особливо О. Хом’яковим, які обгрунтовували тезу, що найкращі умови для С. збереглись у правосл. і лише в ньому можливе гармонічне співіснування потреб церкви в цілому і окремого віруючого. Саган Олександр