Типи релігій

категорія академ. релігієзнавства, предметним полем якої є класифікаційні групи релігій, що складаються за певними підставами і мають спільні ознаки. Відомі численні спроби типологізувати релігії. Зокрема, досить поширеними є генеалогічні і морфологічні типізації; у західноєвроп. філософсько-релігієзн. думці типологізаційні схеми релігії розроблені Гегелем (релігія природи, релігія духовної індивідуальності, абсолютна релігія), фон Гартманом ( релігія натуралістична і супернатуралістична, […]

Типи релігійності

поняття, що характеризує спільні (чітко фіксовані суб’єктивні й об’єктивні) показники ступення, характеру релігійності для певної групи віруючих. Т.р. визначаються за результатами соціологічних досліджень і дозволяють виділити певні класифікаційні групи віруючих. В соціології релігії, як основні, виділяють типологічні групи: 1) переконані, активні віруючі, релігійна орієнтація для яких є домінантною в усіх сферах життєдіяльності; 2) переконані віруючі, […]

Тихон

(Бєлавін Василь Іванович, 1865-1925) – Патріарх Російської Православної Церкви, обраний на Московський Престол всеросійським Помісним Собором 1917 опісля більше як 200 – літнього обезглавлення РПЦ монархами Російської імперії. Був в опозиції до комуністично-радянського режиму. 1922 йому інкримінували “антирадянську діяльність”. Звільнення з під арешту ЧК дістав опісля “покаянних” визнань своєї “вини” перед радянською владою. Закликавши ієрархію, […]

Товариство Іоана Кронштадтського

релігійно-монархічна організація, створена в 1906 членами секти іоанітів. Видало ряд книг та брошур. З 1906 по 1912 виходив журнал цього товариства “Кронштадський маяк”, в якому писалось, що Іоан Кронштадтський – це втілення Христа. Пропагувались ідеї наближення кінця світу, відмови від шлюбу. Велась активна агітація за зміцнення монархічного ладу. Мащенко Святослав

Толерантність релігійна

поняття, що характеризує таку морально-практичну орієнтацію, “технологію” поведінки соціальних агентів (конфесій, реліг. груп, віруючих) у процесі їх взаємовідносин, яка передбачає взаємоповагу, свідому відмову від зверхності, ущемлення прав і гідності один одного. В основі Т.р. обов’язкове визнання егалітарності, автономності суб’єктів релігійної комунікації, зваженість і неупередженість у ставлені до ін. реліг. парадигм, форм релігійної діяльності, культу та […]

Толк

різновид якого-небудь релігійного вчення або напряму. Найбільшого поширення Т. набули в старообрядництві, де вони в свою чергу розпадалися на більш дрібні течії – злагоди. Філоненко Микола

Толстовство

суспільно-релігійний рух в Росії, який сформувався в кінці 80-х рр. 19ст. на основі етичного вчення Л.М.Толстого, відлученого від церкви за критику офіційного православ’я. Т. ставило своєю метою перетворити суспільні відносини в країні з допомогою релігійно-морального самовдосконалення. За соціальним складом було неоднорідним: інтелігенти, селяни, дрібні службовці, напівпролетарізовані елементи. Хоча сам Толстой рішуче заперечував проти використання його […]

Томізм

(від лат. Thomas – Тома) – напрям у філософії і катол. теології, що сформувався під впливом ідей Томи Аквинськогоо. Головна особливість Т. – раціональне обгрунтування вічної сутності Бога як першопричини творення і мети людського буття; інтерпритація проблем етики як повернення до Бога через Христа і церкву. Спочатку Т. наштовхнувся на опір августиніанців (здебільшого франсисканців і […]

Тома Аквинський

(1225-1274) – серд.-вічн. філософ і богослов, систематизатор ортодокс. схоластики, засновник томізму. Народ. в Акуіно (Італія), син графа. Виховувався в бенедиктинському монастирі Монте-Кассіно, потім в Неаполі. В 1244 вступив в орден домініканців. Освіту завершив у Парижі. Викладав у Парижі, Римі, Неаполі. З 1257 – доктор теології. Основні твори – “Сума теології” (не закінчений) і “Сума філософії, […]

Тора

(давньоєвр. “вчення”, “закон”) – назва перших книг Старого Завіту: Буття, Вихід, Левит, Числа, Второзаконня. У сакраліз. формі описує походження світу та людства; виникнення євр. народу, 1встановлення його свящ. союзу (Завіту) з Богом; історію оселення євреїв у “обіцяній землі” – Палестині та їхні взаємини з іншими народами; становлення давньоєвр. релігії – культу Єгови. Іуд. та христ. […]

Тотемізм

(від індіанськ. ot-otem – “його рід”) – форма найдавніших вірувань, пов’язаних з уявленнями про надприродні кровні зв’язки даного роду чи племені з певним видом рослин, тварин, рідше – предметів природи. Докладно описані англійським етнографом Д.Фрезером у 12-томній праці “Золота парость” (1911-1915). Моделлю для тотемістичних уявлень стали первісні суспільні відносини – кровнородові стосунки, які відігравали роль […]

Трійця

1) христ. догмат, згідно з яким єдиний бог одночасно існує у трьох особах (або іпостасях) Бога-Отця, Бога-Сина, Бога-Духа святого. Як елемент загальнохрист. символу віри був прийнятий 2 Вселенським собором (Константинопольським) в 381. Церква оголошує даний догмат “великою таємницею”, “незбагненною вічною істиною”, що має засвідчити його неземне походження. На вироблення христ. догмату про Т., крім язичницьких […]

Тріодь

(від грецьк. triodion – досл. “трипіснець”) – назва двох богослужбових книг у православ’ї: Т. пісна, яка містить піснеспіви і молитви, присвячені Великому Посту, і Т. кольорова на честь славлення Пасхи і наступних свят річного кола. Сапіга Василь

Традиційні релігії

збережені протягом тривалого часу і передані наступним поколінням реліг. комплекси, які відтворюються і розвиваються в межах їх історичних, етнічних чи державних кордонів. Т.р. широко вкорінені в побут, систему свят, міфологію, тип і спосіб мислення, культуру певного етносу чи спільноти людей. Окремі релігії є традиційними лише для однієї етнічної спільноти чи країни, інші – поширені як […]

Традиціоналізм релігійний

течія в богослов’ї, що відстоює консерватизм релігії, захищає звичний процес відтворення сакральної культури, заперечує спроби перегляду релігійних цінностей стосовно оновлюваних умов життя. У християнстві Т.р. відстоює богодухновенність догматів про Трійцю, воскресіння Христа, інших положень, що грунтуються на Святому Письмі та Святому Переказі. Заперечує новації у віровченні і культі, що пропонуються модерністами, а також протистоїть фундаменталістським […]

Традиція релігійна

(лат. traditio – передавання) – елементи реліг.-духовної спадщини, що передаються і зберігаються протягом тривалого часу в діяльності церкви або її окремих інститутів. Є одним із видів реліг.-духовної наступності, що орієнтує як на збереження попередніх надбань, так і на їх відтворення і розвиток. Т.р. проявляється у вигляді усталених стереотипізованих норм поведінки віруючих, формах відзначення реліг. свят, […]

Традуціанізм

(від лат. traduco – передавати, переводити) – різновид християнсько-богосл. вчення про душу людини. Згідно з Т., безсмертна душа створена Богом під час створіння першої людини – Адама і надалі передається від батьків дітям при зачатті. Такі погляди відстоювали Тертулліан (бл.160 – після 220), Мартин Лютер (1483-1546) та деякі інші богослови. Філоненко Микола

Трансцендентальна медитація

техніка глибокого розслаблення та відпочинку, що знімає стрес та поліпшує фізичне і психічне здоров”я людини. Створена в срд. 60-х років індійським вчителем та гуру Махаріши Махеш Йоги спеціально для умов напруженого міського життя. Техніка Т.М. базується на багаторазовому повторенні індивідуально визначеної мантри. Савіна Ірина