1) христ. догмат, згідно з яким єдиний бог одночасно існує у трьох особах (або іпостасях) Бога-Отця, Бога-Сина, Бога-Духа святого. Як елемент загальнохрист. символу віри був прийнятий 2 Вселенським собором (Константинопольським) в 381. Церква оголошує даний догмат “великою таємницею”, “незбагненною вічною істиною”, що має засвідчити його неземне походження. На вироблення христ. догмату про Т., крім язичницьких уявлень, вплинули також деякі ідеї античних релігійно-філософських систем (ідея логоса-слова у філософії Філона Александрійського, вчення неоплатоніків про еманацію Єдиного та ін.). В цілому догмат про Т. – продукт компромісу між успадкованою від іудаїзму вірою в єдиного бога і ще поширеними серед маси християн, недавніх язичників Римської імперії, елементами багатобожних культів. Не всі християнські конфесії визнають положення традиційного християнства про нероздільну, єдиносущу Т. З приводу цього існують постійні дискусії в богословській літературі. Так, в єговістському віровченні, Ісус Христос не визнається Богом і Богом-людиною, а духовним сином Єгови. В теології Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів обстоюється думка, що божество складають три окремі особи — Бог-Батько, його син Ісус Христос і Святий дух, які діють в довершеній єдності і гармонії мети й учення. Якщо для Бога-Батька всі люди є дітьми, то для Бога-Сина — його братами і сестрами. Саме Ісус Христос є, згідно цієї теології, Творцем всесвіту, Викупителем і Спасителем Людства. 2) одне з найбільших христ. свят, яке відзначається на 50-й день після Пасхи і тому ще називається п’ятидесятницею. В православ’ї належить до дванадесятих свят. В його основі лежить взята з книги “Діяння святих апостолів” розповідь про зшестя Святого Духа на апостолів в 50-й день після воскресіння Христа, внаслідок чого вони “почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Діян.2, 4). Христ. традиція трактує даний сюжет як повеління Христа нести християнство “всім народам і язикам”. На Русі свято Т. злилося з популярним народним святом семиком, поглинувши ряд старовинних обрядів слов’ян, які шанували духів рослинності. 3 1990 Т. є офіційним святковим днем на території України. Філоненко Микола

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.