(Іван Матвійович, 1631) – український церковний, політичний і освітній діяч. Здобув освіту за кордоном, викладав у Львівській Братській школі, а в 1604-1605 був її ректором. З 1610 – священик у Києві, де заснував парафіяльну школу і навчав у ній дітей. 1615 за участю Б. відкрито Київську (Богоявленську) школу, в якій він був ректором до 1616. […]
(санскр., досл. “Той хто прагне просвітлення”) – людина чи будь-яка інша істота, яка прийняла рішення вийти з кола сансари і стати буддою. Концепція Б. відрізняється в хінаяні і махаяні. В хінаяні шлях Б. пройшли тільки будди попередніх світових циклів (згідно з традицією різних шкіл, їх від 5 до 24). А також будда цього світового періоду […]
(араб. – аль-іхван аль-муслімін) – члени релігійно-політичної організації Асоціація братів-мусульман. Створена в Ісмаілії (Єгипет) у 1928 шкільним вчителем шейхом Хасаном аль-Банною, який сповідував принципи втілення догм Корану і шаріату на державному рівні. Як метод боротьби застосовувався терор. Нині діяльність Б.-м. заборонена у більшості мусульманських країн. Лубський Володимир
національно-реліг. громадські організації правосл. міщан в Україні в Білорусі, які виникли в 16 ст. Хоча братські громади й створювалися при церквах, але функції їх не були лише релігійними. Б.ц. захищали інтереси україн. населення, мали свою власність, яку використовували для надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б.ц. існували видавництва, школи, шпиталі. Лише Львівське Б.ц. з 1585 […]
релігійне об”єднання, створене в 1992 церквами, які перебували раніше у складі Ради Церков ЄХБ. Свою діяльність будує на принципах автономності кожної помісної церкви. При Братстві функціонують місії. Має Богословську семінарію (Київ) та Біблійний інститут (Одеса). Керівний центр знаходиться в Києві. Моргун Григорій.
релігійна організація, що діяла в Україні в 20-30-х рр. 20 ст. Спочатку виникла як братство на Подділі на чолі з єпископом П.Погорілком, якого не влаштувала пресвітерська хіротонія, здійснена на Всеукраїнському соборі УАПЦ в 1921. В травні 1925 в Лубнах за сприяння органів ДПУ відбувся собор єпископів, який проголосив себе соборно-єпископською церквою під офіційною назвою БОПУПАЦ. […]
(основа – “брахман”) – в індуїстському пантеоні Бог-творець світу, який відкриває тріаду верховних богів індуїзму (Тримурті). В цій триаді Б. протистоїть Вішну, який її зберігає, і Шиві, який її руйнує. На відміну від Вішну і Шиви, Б. – найбільш абстрактний бог тріади, йому значно менше присвячено міфів. У Ведах Б. відсутній, але його функціїї є […]
(санскр.) – 1) у Ведах означає молитовну формулу, яка є виразом універсального принципу, пізніше – сам цей принцип; 2) вища об”єктивна реальність, абсолют, творчий початок, в якому все виникає, існує й припиняє існування. Б. неможливо описати і часто він характеризується негативно, набором заперечливих визначеннь або сполученням протилежних ознак. Його тотожність з атманом (суб”єктивний психічний початок, […]
релігійна система стародавньої Індії. Має своїм джерелом релігію ведійських аріїв, які перекочували у 2-му тис. до н.е. на терерторію Півн.-Зах. Індостану. Але брахманізмом цю релігійну систему треба вважати на останніх етапах розвитку ведійського періоду в історії Індії, коли з”являється досить складна реліг.-філос. ведійська література і, насамперед, Упанішади. Джерелами вивчення релігії стародавніх аріїв, а потім і […]
послідовн. цадика Нахмана Брацлавського (1772-1810), який вважав основою етики іудаїзму простий спосіб життя, самопожертву, відвертість, щирість, безпосередність у молитвах, котрі дозволяють виголошувати на ідиш. Найчисл. громади Б.х. у Нью-Йорку, Єрусалимі, Бней-Браці та Цфаті (Ізраїль); їхня діяльн. координується Всесвітньою радою Б.х. Святе місце Б.х. – могила Нахмана в Умані, яку, згідно з його заповітом, на Рош-Гашана […]
(1878-1965) – євр. реліг. філософ, представник “діалогічного персоналізму”. Б. розрізнює два світи, обумовлені ставленням індивіда до реальності: перший грунтується на відносинах “Я – Воно”, коли людина сприймає довкілля знеособлені об’єкти, другий – на відносинах “Я – Ти”, що передбачає встановлення невідчужених зв’язків з оточенням. Б. розумів любов як відповідальність Я перед Ти, Бога – як […]
теоретична основа буддизму як релігійної системи. Характерною особливістю Б.ф. є її етико-практична спрямованність, стрижень її змісту становить проповідь Будди “Про 4 балагородні істини”. Перша істина: “існує страждання”. Його неодмінно і обов”язково зазнає будь-яка жива істота, тому все життя – страждання. Друга істина: “є причина страждання” – наше “Его”, у якого є бажання. Вони стимульовані невіглаством […]
(від санскр. “будх” – будити, пробуджуватися;”просвітлений”, “пробуджений”) -1) ототожнюється з царевичем Гаутамою Шак’ямуні, який є основоположником буддистського вчення; 2) людина, яка досягла найвищої межі духовного розвитку і перейшла від сплячого стану свідомості до пробудження; 3) антропоморфний символ, який втілює в собі ідеал межі духовного розвитку. Б. має багато імен, як, напр., татхагата, сугата, джина. У […]
світова релігійна система, яка виникла в 6-5 ст. до н.е. в Індії і поширилась в Півд., Півд.-Сх. і Центр. Азії та на Далекому Сході. Є громади послідовників Б. в Америці, Європі (в т.ч. і в Україні). Нині в світі близько 400 млн. буддистів і біля 1 млн. ченців. Засновник Б. – царевич Сіддхартха Гаутама (див. […]
окреме православне церковне об”єднання, яке в різні століття була підпорядкована різним патріархатам. Так, в 1156-1401 – окрема єпархія Галицької митрополії. З утворенням Молдавської держави стала спільною церквою українців і молдаван. після упадку Галицької митрополії 1401 – самостійна Сучавська митрополія з староукраїнською богослужбовою і діловою мовою. опікувалась підупалим православ’ям у Галичині, в 1630-1782 підпорядкована митрополитам в […]
(1871-1944) – російський богослов і філософ-софіолог. Спочатку професор Київського політехнічного Інституту, а потім Московського університету. В 1918 прийняв священство. Радянським урядом Б. було вислано з країни. В подальшому професор Парижського православного Інституту. Світогляд Б. еволюціонував від “легального марксизму” до православ’я. В цьому контексті він вважав, що культура, суспільство, людина, створені поза православними ідеалами, не мають […]
(лат. bulla – кулька) – найважливіший папський документ, який містить його звернення, постанову або розпорядження, пишеться латин. мовою і називається за початковими словами тексту. Скріплюється круглою металевою печаткою – буллою (звідси і назва). Яроцький Петро
(1884-1976) – нім. протестант, теолог. Вважав, що Бог не є метафізичною, зовнішньою щодо людини сутністю, а існує лише як її корелят, що Христос – особа міфічна. Згідно концепції Б., біблійні тексти не є історичними і мають відповідати уявленням сучасної людини. Оскільки існування Бога не доводиться раціонально, а осягається екзистенціально в акті віри, в біблійних текстах […]