реліг-політ. об”єднання католиків, метою яких є залучення віруючих до активного громад-політич. життя, зміцнення і розширення впливу катол. церкви на внутрішню і зовнішню політику держав. Сюди відносяться профспілки, молодіжні, жіночі, культурні та ін. організації. Перші К.о., зокрема профспілки, виникли в кінці 19 ст. Національні катол. профспілки об”єднані в Міжнарод. конфедерацію христ. профспілок. Возняк Степан.
реліг.-політ. організації з числа послідовників католицизму. Перші К.п. виникли на початку 20 ст. в Зах Европі – Партія катол. центру в Німеччині, Христ.-соціальна партія Австрії та ін. Їх роль особливо зросла після другої світ. війни. Окремі з них – Христ.-демокр. партія Італії, Христ.-демокр. союз і Христ.-соціальний союз в Німеччині та ін. прийшли до влади. В […]
церкви, які відкололися від різних напрямів схід. хр-ства (православ’я, монофізитства, несторіанства, монофелітства) і мають унію з катол. церквою. Вони визнають верховну владу папи і основні догмати католицизму, зберігають свою традиційну обрядовість, церковну організацію і літургійну мову. Нараховується шість К.ц.с.о.: маронітська; греко-католицька (мелькітська); халдейська (сіро-халдейська або ассіро-халдейська); сіро-католицька; вірмено-католицька; копто-католицька. Прибічники К.ц.с.о. мешкають в основному у […]
комплекс спорідненях історично мінливих філософ. шкіл і течій, як тих, що входять в офіц.церк. доктрину, так і тих, що не входять до неї, але визнаються певними катол. мислителями та їх послідовниками. 5-13 ст. в катол. визначальним було августиніанство, що грунтувалося на ідеях Августина: реліг. віра пояснювалася ірраціонально і містично, головне значення надавалося почуттям й уявленням, […]
головний храм (православний, католицький) міста, яке є центром єпархії. У К.с. знаходиться кафедра єпископа, який очолює цю єпархію, тобто крісло, де він сидить під час богослужіння. Щедрін Володимир
(лат. quietus – бездіяльний) – цим поняттям позначають схильність до містич. “споглядання Бога”, відмову від будь-яких побажань, схильність до абсолютного спокою й визнання всіх етапів свого буття як дарунку Божого. Послідовники К. християнську вимогу безумовного підпорядкування волі Бога доводять до фаталіст. байдужості до власного спасіння. Засновником К. як течії в католицизмі був теолог Мігель де […]
(бл. 160 – після 220) – знамен. христ. апологет і письменник. Захищав світогляд. і догмат. принципи християнства, критикував гностиків, засуджував античну науку і філософію, проголошував зверхність віри над розумом (“Вірую, бо безглуздо”). Т. сформулював принцип триєдності христ. Бога, виробив поняття його іпостасей. Як однодумець кініків, Т. протистояв Оригену. Бл. 202 впав у монтанізм. Т. властиві […]
(від англ. quake – трястись, тремтіти) – заснований ремісником Дж. Фоксом (1624-1691) в період англ. революції різновид протестантизму, що відкидав віроповчальні принципи як англіканства, так і кальвіністських громад пресвітеріан і конгрегаціоналістів. К. заперечували будь-які форми зовнішнього вираження релігійності, реліг. обрядність, таїнства, інститут духовенства. Молитовні зібрання вони проводять у пустих кімнатах, де відсутні будь-які реліг. атрибути. […]
(від лат cella – кімната) – окреме, особливе помешкання для проживання ченця на території монастиря чи поблизу нього. Будувалось монастирем або за власний рахунок заможного ченця, але зрештою ставало власністю монастиря. Проживання в К. створювало умови як для суворого дотримання монастирського статуту, так і для відступів від нього. В К. можуть проживати один або кілька […]
караїмський храм. Орієнтований з півночі на південь, прямокутній. За вхідною частиною – молитовна зала й вівтар; окремий вхід на загратований балкон для жінок. Різьба по дереву, килими. У складі храмового комплексу є фонтан для обмивання, внутрішній дворик, альтанка у формі юрти, школа. Найдавніші К. Джуфут-Кале (поблизу Бахчисарая) та в Євпаторії – святині караїмського народу. Прикладом […]
(з грецьк. – сходження Бога до людей) – вчення, що розглядає подвійну (божественну і людську) природу певного божества. В християнстві, зокрема, Ісус Христос є одночасно істинний Бог і істинна людина. Боговтілення у людину і прийняття мук та смерті було здійснене Ним для того, щоб показати праведним, що через муки на землі вони здобувають вічне життя […]
(грецьк. – сповіщати, проповідувати) – згідно христ. вчення – “слово Боже для людини”, дане в Біблії. В К. віра постає як форма й спосіб сприйняття норм, цінностей та ідеалів життя, сприйняття реліг. сподівань, очікувань і надій щодо майбутнього. К. в христ. віровченні має нормативне значення. Любчик Володимир
відомий у вітчизняній історії православний монастир, заснований на поч. 12 ст. князем Святополком ІІ. Головна церква св. Архістратига Михайла (“Золотоверха”) збудована в 1108-1113 і вважалася однією з найкращих у Києві. Стіни були прикрашені мозаїкою та фресками 12 ст. В період Батиєвого нашестя К.-М.З.м. пограбовано і зруйновано. Як культовий комплекс відновив діяльність з початку 16 ст. […]
перший вітчизняний вищий навчальний заклад. В 1632 шляхом об”єднання школи Київського Богоявленського братства і Лаврської школи було утворено Києво-Могилянську колегію. Фундатором її виступив митрополит Петро Могила. В 1701 навч. заклад було перетворено в академію, де, окрім богослов. предметів, викладалися різні мови, поезія, географія, математика, фізика, логіка, філософія. Незважаючи на структурне підпорядкування церкві, традиційний формально-схоластичний характер […]
один з найдавніших правосл. чоловічих монастирів в Україні, що одержав свою назву “Печерський” через розташування в печерах. Заснований під час княжіння Ярослава Мудрого (біля 1051) іноком Антонієм Печерським, який повернувся з Афону. Монастир з перших років свого існування став колискою вітчизняного чернецтва. Особливу роль у розвитку К.-П.Л. відіграв Феодосій. Обитель завжди користувалася підтримкою князів і […]