релігійно-філософська течія, в основі якої лежить поняття Софії. В Християнстві Київському процес охрещення Київської Русі розглядається як прихід Премудрості Божої (Іларіон, Клим Смолятич). В подальшому вітчизняна релігійно-філослфська думка приходить до розуміння С. як інстанції, що знаходиться між Творцем і творінням, як джерела божественої енергії, що забезпечує рух угору (“сходження нас”) і рух донизу (“сходження до нас”). Через неї світ, природа, людина ніби допускаються в середину Божества, Трійці, які, приймаючи світ в себе, одночасно проявляють себе в ньому. Така софійна інтерпретація проблеми “творіння” і “спасіння” відрізняє Християнство Київське від його візантійського і римського варіантів тим, що вважає: віра і спасіння грунтуються не на аскетично-чернечому спогляданні або логічно-розсудкових конструкціях, а на активному релігійному житті як продовженні творіння. Харьковщенко Євгеній
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.